Татьяна Пилипчук: «Сучасний музей розповідає про тебе»


Дата публикации: 31 августа 2018

Харьковскому литературному музею исполняется 30 лет. О нём и о праздничных мероприятиях рассказывает заведующая научно-исследовательским отделом музея, автор

и куратор многих его проектов (уличная библиотека «Книжкова клюмба», развлекательно-образовательный центр для детей «Книга» и др.) Татьяна Пилипчук.

Каким должен быть современный музей, музей XXI века?

Таким, щоби там хотілося проводити багато часу. І не тільки самим співробітникам, або фахівцям, для яких музей — радше робота, ніж розвага. Колекція музею відображає минуле, унікальність музею закладена в самій ідеї музею, адже кожне музейне зібрання — унікальне. І це унікальне минуле сучасний музей вміє включити в сьогодення так, щоби спілкуватися зі своїм відвідувачем не стільки про історію, скільки про майбутнє. Музей пропонує суспільству «пригадати» ті події, постаті, явища, які варто сьогодні пам’ятати і які потребують нашого осмислення. По суті, музеї — інституції, що створюють нашу культурну пам’ять, і перетворюють інтелектуальну роботу, особистісний розвиток на задоволення.

Сучасний музей — це територія розумних, інтелектуальних розваг, він існує для тебе й розповідає про тебе, залучає тебе до спілкування, діалогу, гри, навчання, відпочинку, роздумів, діяльності — на твій вибір. А сучасний екскурсовод вже не лектор із півторагодинним монологом, а, скоріше, співрозмовник, який організовує діалог між відвідувачами. Іноді буває так, що розмова починається з філософії щастя Григорія Сковороди, а закінчується міркуваннями над філософією нової медичної реформи.

Музеї все менше орієнтуються на звичайну демонстрацію колекції за традиційним хронологічним принципом, надаючи перевагу концептуальним виставковим проектам, які включають, окрім виставки, різноформатні події, іноді незвичні для стереотипно тихого музейного простору. Ігри, квести, інтерактивні заняття — це вже повсякденність більшості музеїв. Сьогодні музеї можуть пропонувати цілком оригінальні формати, засновані, наприклад, на культурі участі, коли відвідувачам пропонується долучитись до створення музейних виставок та подій, або до вивчення певних тем.

Ми знаємо, що деякі проблеми суспільство намагається розв’язати впродовж багатьох років, а то й віків. Сучасні музеї, які фіксують і осмислюють різноманітний досвід людства, все частіше приєднуються до суспільних ініціатив, спрямованих на вирішення таких глобальних проблем. Так, Музей рабства у Ліверпулі не лише демонструє історію рабства, а й займається питаннями запобігання сучасному рабству. Харківський Літмузей занепокоєний проблемою «нечитання» — зменшення кількості людей, що читають книги. Тому ми популяризуємо книги, пробуємо відкрити радість читання, в першу чергу, нашим молодшим відвідувачам.

Как будет проходить празднование юбилея, что самое интересное?

Ми хотіли обмежитись одним днем свята, але у нас стільки друзів і партнерів, а у наших друзів і партнерів стільки цікавих ідей, що свято триватиме кілька днів. Почнемо 7 вересня зі «Съезда “©оюза писателей”» — творчого вечора авторів однойменного літературного журналу. 14 вересня Андрій Курков презентує свою нову книгу, а на 15 вересня музей підготував дуже насичену програму, яка включає зустрічі з письменниками — Тарасом Прохаськом, Юрієм Андруховичем, Олегом Коцарєвим, буккросинг, «живу бібліотеку» про мандри з Банди Шолтесом, Максом Кідруком та проектом Ukraїner, лекції Філіпа Діканя та Володимира Гусєва про книжковий Харків, Зураба Аласанії про цензуру і критичне мислення, Ярини Цимбал про літературу 1920-х років. Також відкриємо нову виставку «Книга на лаві підсудних» і проведемо зустріч школярів і учителів з авторами підручників з української літератури (у 2018-му виповнюється 100 років першому підручнику з української літератури — хороший привід поговорити про відповідність сьогоднішніх книг очікуванням школярів). Само собою, буде різноманітна дитяча програма, традиційні «Читання на драбині» сучасних авторів і вечірній концерт за участі Міська Барбари та гурту «Alcohol Ukulele».

Ваш музей и концептуально и фондами всё время разрастается — каким Вы его видите через пять-десять лет?

Сьогодні музей перебуває в стані реконструкції музейної споруди і зміни принципів роботи самої інституції. Ми довго осмислювали, для чого Харкову літературний музей, про що, з чим і для кого він мав би існувати. На сьогодні маємо прекрасний ескізний проект нового музею від архітектурного бюро «Дроздов і партнери».

Моє улюблене зображення з цього проекту — картинка, яка демонструє можливості для відвідувачів: вільна взаємодія, свобода вибору, зручність і для особистісного розвитку, і для спілкування в різних групах, і для наукових досліджень. Комфорт для відвідувачів і співробітників, оптимальні умови для зберігання артефактів. Самою організацією простору це все вже передбачено.

Сподіваюсь, за п’ять років музей стане популярним серед харків’ян, туристичним об’єктом для гостей, інституцією, завдяки якій формуватиметься наша культурна пам’ять.

Коли ти розумієш, що твій музей існує для твоєї громади, що це прекрасно, коли цікаві люди приходять сюди зі своїми ініціативами, тоді музей стає більш привабливим і відкритим, місцем, де хочеться проводити свій час, інституцією, з якою хочеться взаємодіяти.

І, так, у нас буде кав’ярня і сувенірна крамничка, а ще комфортний майданчик просто неба з великою вуличною бібліотекою.

Звісно, ми будемо продовжувати збирати і вивчати артефакти, пов’язані з літературою нашого регіону.

И последний вопрос: какие, по-Вашему, наиболее ценные экспонаты Харьковского литмузея?

Все, що ми зберігаємо, є цінністю, в першу чергу, для харків’ян. Це наша унікальна локальна історія. І, на мою думку, ця історія важлива для всієї країни і для світу. А найціннішими експонатами колекції ЛітМузею на сьогодні є артефакти 1920-х — 1930-х років — короткого періоду так званого «Червоного Ренесансу». Адже впродовж багатьох років саме цей період нас змушували забути, в тому числі через нищення будь-яких матеріальних свідчень про неймовірні культурні зрушення 1920-х. Тому все, що вдалось зберегти, реконструювати, відновити, має неабияку цінність і ще потребує нашого вивчення.

Интервьюировал Андрей Краснящих

Дизайн афіші: Нікіта Титов

Так же на KharkovInform: