Премьера украинско-польского театрального проекта в Харькове, 23 октября


Дата публикации: 22 октября 2012

Театр «Арабески» (Харків) та театр пра-прем’єр «InVitro» (Люблін) представляють новий українсько-польський проект:

Частина І. «Декалог: локальна світова війна*», режисер — С. Олешко.

Частина ІІ. «Aporia** 43» , режисер — Л.Вітт-Міхайловські

Дві частини проекту об’єднує, крім теми, спільна команда: актори, сценографія, композитори.

Українсько-польский конфлікт на тлі Другої світової війни виявився занадто болючою і складною темою навіть сьогодні. Чи можемо ми про це говорити? Так, можемо. І навіть без жодної тіні конфлікту. Чи потрібно це робити? Безсумнівно. Чи рухаємося ми у бік порозуміння і прощення в таких розмовах? Навряд чи. Чи вчимося слухати одне одного? На жаль, ні. Якби митці впливали на наше життя більше, ніж політики та історики, чи наше життя стало б кращим? Невідомо.

Юрій Рубан: «Порефлексуймо над фактом справді масового опору на Західній Україні. Масового, бо тільки за всенародної підтримки він міг тривати так довго. Такого тривалого збройного опору більш ніде у Східній Європі не було. Звичайно, у координатах сучасного розуміння прав людини ті бійці не були ні лібералами, ні демократами. Мене не дуже переконують деякі нововиявлені документи, згідно з якими вони прагнули захищати євреїв чи поляків. Вони були дітьми свого часу і воювали з іншими дітьми того жорстокого часу, що належали до інших націй. Але вони зі зброєю в руках боролися проти сталінізму. У цьому безнадійному протистоянні долі є щось справді епічне. Тут філософія чи історія безсилі дати оцінку. Її може дати тільки мистецтво.

Тимоті Снайдер: «Оскільки сенсу смерті надає життя, а не навпаки, то важливо спитати: як можна було (як можна) привести таку велику кількість людських життів до наглого кінця? Жертви були людьми; справжнє ототожнення з ними означає розуміння їхніх життів, а не хапання за їхню смерть. За означенням, жертви — мертві, вони не можуть боронити себе від того, як їхні смерті використовують інші. Політику чи ідентичність легко освятити смертю жертв. Менш привабливою, але з морального боку нагальнішою проблемою є зрозуміти дії винуватців. Зрештою, моральна небезпека полягає зовсім не в тому, що хтось може стати жертвою. Вона полягає в тому, що хтось може стати винуватцем або пасивним спостерігачем.»

Локальна світова війна* — визначення належить Тимоті Снайдеру

Aporia** (грец. απορια — безвихідь) — за формальною логікою — ускладнення в міркуванні, яке уявляється непереборним.

Організатор: Товариство Культурної освіти, Центр Культури у Любліні

Партнери: Інститут Польський у Києві, Генеральне Консульство Республіки Польща у Харкові, Театр «Арабески»

Проект фінансовано Міністерством культури та національної спадщини Республіки Польща, Міністерством закордонних справа Польщі та Містом Люблін.

Довідки та акредитація — 066 855 68 05, thearte@arabesky.org.ua

Так же на KharkovInform: