Тіні в маєтку Тарновських


Дата публикации: 11 Август 2012
tini_v_maetku2

Автор збірки повістей «Тіні у маєтку Тарновських», Володимир Даниленко не забуває про свої давні ігрища в «альтернативну історію» у складі «житомирської школи» прози.

У першій з них оповідь про молоде подружжя (він — музикант, вона працює на п’ятьох роботах) ведеться від імені їхнього сина-підлітка, який набуває вже свого власного любовного досвіду.

У другій повістині, яка дала назву збірці, за право бути вільним від рутини подружнього життя змагається заможна київська родина (вона — кандидат мистецтвознавства, він —
успішний політик), а також завертає на улюблену автором «альтернативну» стежку. Сконструйована при цьому біографія Марка Вовчка — згадка про таку собі розпусну молодичку, що колекціонувала чоловіків, один з яких написав за неї всі її українські твори, сама вона у п’ятнадцять років «вже була досвідченою спокусницею, здатною закрутити голову будь-якому чоловіку, а в двадцять років у її колекції вже були українські, російські, польські, єврейські, італійські, французькі, німецькі, англійські, іспанські чоловіки, які перекладали її твори різними мовами, водили в літературні салони, друкували захоплені рецензії, брали в далекі мандрівки, дарували діаманти і свою пристрасть». Можливо, самому «альтернативному» авторові це допомагає не втратити зв’язок з актуальними проблемами белетристики (утримувати увагу читача), а може, просто даються взнаки рудименти нужденного минулого. Наприклад, застій, комсомол і весна надій наших, які не змінили навіть вовчі закони «нового» життя.

Володимир Даниленко
Тіні в маєтку Тарновських
— Л.: Піраміда, 2012. — 180 с.

Текст: Ігор Бондар-Терещенко

Так же на KharkovInform: