Таня Малярчук За такі гріхи бог ще подякує


Дата публикации: 2 ноября 2020

Чернівці: Меридіан Черновіц, 2020

«Народний сюрреалізм», як свого часу визначали стиль прози цієї авторки, наймолодшої представниці «станіславського феномену» прикарпатської літератури, насправді був нічим іншим, як каталогізацією реальності. Екзотично-етнографічної як на урбаністичного читача, який сприймав її за казкову. Світ розбирався на атомарні складові, з яких складався авторський всесвіт, без будь-яких культурно-цивілізаційних підказок. Навіщо знати щось про світ, якщо можна ним бути — приблизно така була суть стратегії Малярчук, яка цього разу заново відкриває закони світобудови вже в поезії. Перераховуючи, ясна річ, все, чим можна оперувати в описі чергової «поетичної» реальності. Сприйняття цього прийому читачем не міняється навіть з переходом у «поетичну» форму. «Смієшся з моїх віршів / називаєш їх верблюдами а не верлібрами / я ж називаю верлібри колібрі / бо висять у повітрі / і так швидко тріпочуть крилами / що здається ніби крил зовсім немає». Насправді в авторки все  є, навіть нова збірка віршів, ілюстрована авторськими таки колажами і присвячена всім «чоловікам, які відпустили живою».

Ігор Бондар-Терещенко

Так же на KharkovInform: