Олександр Савчук: «Видавництва в цю нішу заходять рідко»


Дата публикации: 5 февраля 2019

Александр Савчук — основатель и главный редактор харьковского издательства «Видавець Олександр Савчук», занимающегося «поверненням з небуття золотих імен української науки, культури та мистецтва» и отмеченного наградами «Форума издателей во Львове» (2013, 2014, 2018) и «Запорожской книжной толоки» (2017).

Расскажите, пожалуйста, как появилось Ваше издательство.

З дитинства книги викликали зацікавлення не лише з точки зору читання, а й їхнього створення. Уже після закінчення університету ідея видання книг виникла у зв’язку з відсутністю раритетних видань, які були потрібні для роботи. Йдеться переважно про українознавчі видання кінця ХІХ — початку ХХ ст. Тож, перші видання — ті, які цікавили мене самого, як читача.

Это было в 2010-м, да? А как сейчас, чувствуется конкуренция в Вашей издательской нише?

Так, у 2010-му році було засновано наше видавництво, але вектори видавничої політики, закладені на початку, не змінювалися. Щодо конкуренції, то вона майже не відчутна. Великі видавництва зрідка беруться за подібні видання, або у випадку ґрантів або для створення іміджу. Архівна праця, співпраця з музеями по фоторепродукуванню художніх робіт, ретушування ілюстрацій, верстка, робота з науковими редакторами, створення приміток, іменних та предметних покажчиків — все це наукомістка і дуже тривала робота, яка не окуповується, якщо наймати цілий штат працівників. Виходячи з цих подробиць, видавництва в цю нішу заходять рідко; переважно це робота видавничих відділів наукових інститутів чи кафедр вишів.

А какая самая ценная — или важная для Вас — из выпущенных книг? Или самая любимая.

Особисто для мене — це видання рукописної праці видатного харківського мистецтвознавця Стефана Таранушенка «Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України». В своїй праці Стефан Андрійович встиг обміряти, дослідити, зафотографувати шедеври сакральної архітектури Лівобережної України у 1920‒30-х роках до їхнього знищення радянською владою. Сам автор також був репресований, але після повернення з таборів зміг завершити свою працю, яка була видана нами лише у 2014 р.

Неужели издание интеллектуальной литературы может быть прибыльным бизнесом?

По-перше, наше видавництво ніколи не переслідувало суто комерційної мети. Видавництво починалося як експеримент для заповнення книжкових лакун, які має по суті заповнювати держава: йдеться про стратегічні українознавчі праці з етнографії, історії культури, ідентичності. При певних сприятливих умовах, оптимізації видавничого процесу, правильному маркетингу можна принаймні повертати витрати і сподіватися на невеликий комерційний успіх. Не будемо забувати, що Україна чималенька країна з достатньо великою кількістю вищих навчальних закладів, музеїв, інших установ культури і науки. Отже, як це не звучить парадоксально, якщо відразу зняти питання комерційності, то з часом можна вийти на самоутримання та роботу без інвестицій чи кредитів.

А как Вы полагаете, каковы сегодня общие проблемы украинского книжного рынка?

Слабка маркетингова система, слабка система комунікації між читачем та видавництвом, величезні націнки в книгарнях. Для специфіки наших видань також завжди відчуваємо невисокий рівень обізнаності читачів, тому фактично кожен наш проект є «міні-просвітницьким».

Именно из-за этого, наценок в книжных и т. д., Вы в основном продаёте книги у себя в интернет-магазине на сайте, или это такой маркетинговый ход?

Хотілося, щоб це був маркетинговий хід (Савчук посміхається), але продаж через інтернет-книгарню на 99% повʼязаний з націнками в книгарнях і співпрацею з ними лише на умовах реалізації: навіть з доставкою по Україні книга виходить дешевше, ніж у книгарні. На сайті ми продаємо книги лише власної марки, і це створює особливі стосунки між видавництвом та читачем: якщо читач придбав кілька видань і вони йому сподобалися, то він починає слідкувати за новинками, інколи навіть радити, що б він бажав побачити виданим.

И что у Вас в ближайших издательских планах?

На сьогодні продовжуємо наповнювати серію «Слобожанський світ», в якій уже вийшло 11 книг. Серія присвячена культурі і мистецтву Слобідської України. Зараз готуються: другий том хрестоматії «Василь Григорович Кричевський», другий том спогадів видатного харківського мовознавця Юрія Шевельова, а також прокоментоване перевидання праці Дмитра Багалія «Історія Слобідської України».

Интервьюировал Андрей Краснящих

Так же на KharkovInform: