Ночь русалки


Дата публикации: 15 Сентябрь 2012
Ночь русалки

Николай Хомич
Ночь русалки
— Х.: Фолио, 2012. — 511 с.

Хоч як дивно, але час і місце дії — так само цілком повноправні герої прози Миколи Хомича. Як перше поєднується з другим в його збірці з малоросійською назвою «Ніч русалки»? Дуже просто, адже головне у цьому житті — не класти лікті на стіл, а решта з пубертатного періоду нашого минулого обов’язково придасться для творчості. «Страна, в которой мне предстояло провести юность, впала в старческий маразм «развитого социализма», — згадує автор історію свого входження в літературу. — Ложь, фальшь с вечным поиском несуществующей классовой борьбы, грязь и серость пустых магазинов и «железный занавес», отгораживающий от всего остального мира, загоняли мой разум в тупик». Утім, кожна криза прикметна тим, що з неї існує вихід, і тому навіть розрізнені історико-культурні сюжети Миколи Хомича — історія чоловіка, що злигався з утопленицею і став цапом («Ніч русалки»), зустріч з ядерним фізиком-волоцюгою («По той бік»), детективний сюжет про принцесу Діану («3D»), мандрівні нотатки з Туреччини і Гімалаїв, а також захопливі біографії екзотичних постатей зі світу культури і мистецтва («Шляхами Реріха і Ван Гога») і яскраві віхи власного приватного життя («Як я став чоловіком») — обов’язково зійдуться в одне ціле роману-пошуку автором себе самого у загубленому світі колишньої радянської імперії.

Текст: Ігор Бондар-Терещенко

Так же на KharkovInform: