Микола Жулинський Акордеон


Дата публикации: 2 ноября 2020

Л.: Піраміда, 2020

Герой цього роману був остарбайтером, сидів у Освенцімі, емігрував до Америки, звідки тепер просить сина привезти з України акордеона. На якому не вміє грати, але хіба це проблема для людини, яка живе повним життям? Ще з першої книжки, в якій герой приїхав до сина в Київ, це було зрозуміло. «Ми хвилюємося: коли він вийде, той батько? І нарешті — виходить!

Через плече — магнітофон, яскрава сорочка, гавайська, червоні штани, червоні черевики, парик, зуби — вставлені, вийшов сміється, магнітофон реве якісь буги-вуги… » Такі самі буги-вуги маємо й у новому «майже романі» Миколи Жулинського, як він сам його означив. Бо, справді, яка це література, якщо все чудово й докладно списано з життя? Утім, хист у тому — і це вже в автора не забереш — як саме списати: «Burlesko», «Cresendo» чи «Agitato», як синкопують текст назви розділів цієї незвичної книжки.

 Ігор Бондар-Терещенко

Так же на KharkovInform: