Михайло Юдовський. Богиня


Дата публикации: 9 Сентябрь 2016
юдовський

У цій книжці українського прозаїка, поета та популярного блогера, який мешкає в Німеччині, зібрані оповідання різних років та повість-притча «Історія однієї мавпи». Варто, мабуть, нагадати, що, крім просторів Інтернету, цю прозу – повну щирого гумору, побутової психології і відвертої, але м’якої сатири на наші з вами слабкості – знають у Києві, люблять в Одесі, а видали, нарешті, в Харкові. Це до того, що всілякі натяки на стиль Сергія Довлатова, підхоплений Олександром Генісом і синкопованим «гаріками» Ігоря Губермана тут будуть нехай навіть доречні, але не зовсім точні в пошуках жанрової «чистоти».

 

Усе це, немов у міському романсі – не варто питання про те, чи буде це читатися (і носитися — в повітрі, і взагалі), оскільки все це, безумовно, варто читати. Хоча б для того, щоб переконатися, що, навіть виїжджаючи далеко, ми як і раніше, беремо з собою самих себе, і який-небудь «Стьопа Мужеракі, напівгрек-напівнімець, перенесений з казахських степів на рейнські береги», можливо, чекає на вас за рогом вашого робочого селища, та тільки ви його не помічаєте. А ось варто лише йому, а також іншим героям екзотичної зовнішності й долі опинитися під прицілом і прижмуром автора «Богині», як відразу ж буденні сюжети розквітають геніальним бузком на злиденному підвіконні нашої словесності. Ну, наче в оповіданні самого Юдовского. «- Жінка — завжди жінка,- пояснював Каха.- А чоловік — завжди поет. Якщо жінка некрасива — він додумає їй красу. Якщо дурна — він додумає їй розум. Навіть якщо вона однонога, він додумає їй… — Другу ногу? — з іронією перепитував я. — Кріла,- відповідав Каха.- Як у янгола».

 

Не дивно, що розповіді з цієї збірки друкувалися в перекладах в Німеччині, Великобританії, Фінляндії, Ізраїлі, Австралії та США. Тепер ось, в оригіналі, вони приїхали до нас.

 

 

Ігор Бондар-Терещенко

Так же на KharkovInform: