Марина Гримич Ажнабія на червоній машині К.: Нора-д рук, 2018


Дата публикации: 3 сентября 2018

Починаючи свою розповідь про пригоди українок на Близькому Сході, авторка цієї захоплюючої книги дякує Ліванові за те , що той навчив її деяким важливим речам. Наприклад, зберігати спокій і посмішку за будь-якої несподіванки (і тоді вона вирішується сама собою), вмінню жити в ситуації «in be tween» (антропологи це називають «щоденною дипломатією»), а також розумінню того, що без деяких речей, які ми вважаємо обов’язковими, цілком можна обійтися.

Насправді спокій в цій дорожній історії зберігати доволі важко, оскільки подія, яка їй передувала, тримає в напрузі її учасників. Справа в тому, що мова про специфіку міжетнічних шлюбів на Близькому Сході , а також про деякі секрети міжконфесійного та міжкультурного взаєморозуміння в цьому регіоні. За сюжетом, дві українки (яких, як і всіх «чужаків», тут називають «ажнабіямі»), заміжні, відповідно, за сунітом і шиїтом, і одна з них береться допомогти чоловіку подруги порозумітися з його дружиною. Втім, та раптово зникає, і шукати її вирушає вірна подруга-українка з двома чоловіками, до яких приєднується екзотичний попутник, що нагадує оповідача з «Тисячі і однієї ночі». Всі разом вони подорожують Ліваном на червоній машині, і подорож ця так само захоплююча, як і сюжети східних казок.

Так же на KharkovInform: