Спустошення Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2017. — 448 с.


Дата публикации: 4 октября 2017

Довгоочікуваний роман цього знакового автора, як завжди — про чергові стани зміненої свідомості. Історія столичного журналіста з кризою середнього віку обертається на кримінальну пригоду з глобальними наслідками. Служба з олігархом, який вирішив зайнятися «когнітивною технологією» (контроль за психікою), різко змінює колишнє богемне життя. В якому філософія «кислотного оптимізму», який сповідують друзі головного героя, формулюється вкрай просто: «головне вчасно з’їсти марку». Після всіх попередніх творів автора, і зокрема роману «Трохи пітьми», така естетика зовсім не дивує, і навіть заклики «скинути з себе пута матриці» обертаються повсякчасним набиванням в люльку голландських шишок і мрій про легалайз. Тому нова лінія оповіді про справжні, а не штучні аномалії зокрема на одному з дніпровських островів, де розташована Зона, — важлива й оригінальна в творчості Дереша, нехай навіть схожа на «Гарячий камінь» Аркадія Гайдара. Тож під валуном на острові зариті машини Бога, які здатні змінювати сценарій життя. «Потому що бучацька Зона це Сервер для связі с центром галактики, — пояснює місцевий абориген суть аномалії. — «Поштовий ящик» давав змогу відправляти «замовлення» на «сервер». Зона допомагала тобі реалізувати задуманий сценарій. Зона міняла хід життя». Хіба що на відміну від радянського класика, в чийому оповіданні ніхто з героїв, присівши на чарівний камінь, так і не наважується міняти свою долю, в романі Дереша все простіше. «Хочу яхту з білими вітрилами, — загадує бажання герой. — Вона ідеально пасуватиме до моєї вілли на березі Середземного моря. Що за вілла? Скільки поверхів? Автогараж — на скільки автомобілів? Старі чи нові моделі? Що за пейзаж навколо — рівнина, урвище, як я завжди мріяв, чи скелі? Сади плодові довкола будинку чи засадити строго туями?»

Так же на KharkovInform: