Хуан Рамон Хіменес Платеро і я Брустури: Дискурсус, 2017. — 176 с.


Дата публикации: 4 октября 2017

Автор цієї незвичної книжки видав за життя три збірки вибраного, зо два десятки поетичних збірок, а відомим став лише завдяки ліричній прозі про віслюка. У будь-якому разі, Нобелівську премію йому дали саме за «художню чистоту» жанру. Справді, в деяких оповідках збірки, виданої 1917 року, «чистота» така кристальна, що важко зрозуміти, про кого мова — чи то про вірного друга всіх мандрів поета, а чи про янгола у нього за плечем. Адже іноді навіть державні служби, повз які на кордоні не те що миша, а навіть тінь батька Гамлета не прослизне у наше сьогодення, лише руками розводили при обшуку творчої спадщини автора. «– Що везете? – Та ось… Білі метелики… Службовець зазирає в корзини обабіч Платеро. Я слухняно відкриваю й свою сумку. Скрізь порожньо. І нехитрий наїдок душі вільно минає митні кордони…»

Так же на KharkovInform: