Грігол Робакідзе. Зміїна сорочка


Дата публикации: 23 мая 2017

Ім’я автора цієї книги на довгі десятиліття було викреслено з історії його рідної літератури. Виїхав з СРСР, написав книжки про Гітлера і Муссоліні, які були включені в список партійної літератури — не дивно, що на Батьківщині письменник став «ворогом народу», а його твори були заборонені. Втім, його цікавила роль історичної особистості в контексті маніпуляції масами, і тому з рівною мірою романтизму він писав про Леніна і Сталіна. Але все це було в 1930-х, а до цього в усіх західних енциклопедіях з видатних грузинських письменників згадувалося лише два імені – Руставелі і Робакідзе, засновника грузинського символізму. Його роман «Зміїна сорока», виданий у 1928 році з передмовою Стефана Цвейга, був зарахований до вершин світової літератури. Видатний австрійський письменник писав: «Завдяки роману Грігола Робакідзе ми вперше побачили грузинів. Про те, що вони наділені містичною силою і героїчним духом, я дізнався з книги молодого поета, завдяки якій він зробив велику послугу нам, а також своїй прекрасній батьківщині». Сьогодні в Грузії автора роману називають «совістю нації» і «грузинським Солженіциним». Своє майбутнє в радянському суспільстві з його забороною інакомислячих він передбачив з гіркою точністю пророка. «Біля кам’яного лева сидить чужинець. Він не недужий: не безплідний і не страждає від сифілісу. Зараз і не час великого полудня, коли предмети втрачають свої тіні. Ніч, осяяна місяцем. Літо. 1917 рік. Предмети не втрачають свої тіні — чаклунське світло місяця саме обертається на тіні. Постає інший образ світу — безіменний, безтілесний, невідчутний двійник. Хто він, цей чужинець? Не персіянин, не осман, не індієць, не іудей, не слов’янин, не француз, не германець. І не грузин. Схожий лише на англійця. Та й то лише на перший погляд. Біля кам’яного лева сидить чужинець і зливається з місячними фантомами».

Игорь Бондарь-Терещенко

Так же на KharkovInform: